Енні Оуклі

Жила на світі така собі Енні Оуклі. Народилася вона в 1860 році в штаті Огайо, і була шостою дитиною в родині. Коли Енні виповнилося шість років, її тато помер від пневмонії, і сім’ю спіткали злидні.

Енні Оуклі

– Дітей не з’їси, а годувати їх треба – тверезо розсудила мама, і віддала Енні родичам. Щоб мала допомагала по господарству за їжу.

Там дівчинка була майже у рабстві, трудилася цілодобово, а ось годували її так собі.

Коли Енні виповнилося 8 років, вона вирішила: достатньо. Прийшла до мами і говорить:

– Забирайте мене назад від цих «добрих» родичів. Буду дома жити.
– Так тебе ж годувати нічим,– відмазується мама.
– Не треба мене годувати, я вас, безпомічних, сама прогодую, – заявляє Енні.

Взяла стару рушницю покійного батька і подалася на полювання. Принесла дичини стільки, що на всю сім’ю вистачило, ще й на продаж залишилось.

Енні Оуклі

– Як чудово! – зраділа мама. – Тільки я, як пристойна жінка, квакерка, продавати дичину без чоловіка не можу. Це непристойно.
– Ви, квакерки, тільки квакати й можете, – суворо відповіла Енні.

Пішла і сама продала дичину у ресторани. А наступного ранку знову на полювання. Так і повелося: Енні годувала всю родину, продавала дичину, і зуміла заробити стільки грошей, що у свої 15 років викупила ферму, яку заклала її мати.

Енні Оуклі

– Та як же у тебе так виходить, дитинко? – дивувалися всі навколо.
– Жити захочеш – ще й не таке зможеш, – відповідала Енні.
– Але ти ж дівчинка, ти повинна бути ніжною, – переконували кумасі-сусідки.
– Ніжність і рушниця – краще, ніж просто ніжність, – говорила Енні.
– А де твої сережки й інші прикраси? – сміялися однолітки.
– Ось моя найкраща прикраса, – мило посміхалась Енні та показувала рушницю.

Саме так все життя Енні й вважала, що найкраща прикраса для жінки – це рушниця, і не прогадала. Коли їй виповнився 21 рік, вона поїхала в Цинцинатті. А там виступав зі своїм шоу стрілок на прізвище Батлер. Щоправда, не Ретт, а Френсіс. Ну та нічого. Все одно красень: груди колесом, вуса, все при ньому.

Френсіс Батлер

От він і каже:

– Ставлю сто доларів, що ніхто мене у стрільбі по мішеням не зможе подолати.

Чоловіки почали з ним змагатися і всі до одного програли. Тут виходить Енні, скромно так посміхається:

– Ну давай, чи що.
– Панянко, тут не гурток вишивання, – гигоче Батлер, хоч і не Ретт.
– Вишивання і рушниця краще, ніж просто вишивання, – лагідно відповідає Енні. І вибиває 25 мішеней з 25, тоді як Батлер вибив лише двадцять чотири.

– То у мене просто око замилилось, – став виправдовуватися стрілок.
– Жени сто баксів, – ніжно проспівала Енні.
– Оце так жінка! – захоплено вигукнув Батлер. І почав до неї залицятися, хоча він і не Ретт: квіти, цукерки, все як заведено.

Енні Оуклі

Невдовзі вони одружилися та разом поступили в трупу відомого ноумена Буффало  Білла. У проекті «Дикий Захід» розігрувалися цілі вистави з індіанцями, мисливцями, пограбуваннями, погонями та перестрілками. Виступали в Англії перед королевою Вікторією, в Італії – перед королем Умберто, а в Німецькій імперії Енні збила кулею попіл з сигари Вільгельма. Коротше кажучи, зіркою була саме Енні. Серед інших трюків був і такий: пані пострілом збивала яблуко з голови чоловіка.

Енні Оуклі

Та й стосунки у них були чудові. Френсіс буквально на руках Енні носив, і ніжки цілував. А який дурень буде сваритися з дружиною, якщо вона щовечора цілиться йому в макітру? Жити-то хочеться.

Енні Оуклі
Енні Оуклі

– Ти ба, як рушниця в житті допомагає, – раділа Енні.

І відкрила школу стрільби для жінок.

– Гарні очі та рушниця – краще, ніж просто гарні очі, – переконувала вона панянок.

І жінки вірили. Вчилися стріляти. Таких самородків, як Енні, було мало, проте, коли почалася війна з Іспанією, у неї був готовий загін жінок-стрілків. Тоді Енні написала листа президенту Вільяму Мак-Кінлі: «Шановний президент! Не морочтеся, візьміть моїх жіночок. Вони вам усіх іспанців розженуть». Але президент не погодився.

Енні Оуклі з рушницею

Енні вперто навчала жіночок стріляти.

– Не підете на війну, так хоч чоловіки вас боятися будуть, – говорила вона. – Добре слово і рушниця – це краще, ніж просто добре слово.

Потім удача їй зрадила. Енні потрапила в залізничну катастрофу, її паралізувало. Але вона після п’яти операцій змогла стати на ноги та продовжила виступи. І вчила, вчила жінок стріляти. Потім її помилково звинуватили у крадіжці одягу з магазину, ніби щоб продати його та купити кокаїн.

Енні Оуклі з рушницею

– Ви знущаєтесь? – образилась Енні. – Я б красти не стала, я б пограбувала. У мене ж рушниця!

Невдовзі виявилося, що це була не Енні, а стриптизерка, яка виступала під її ім’ям, щоправда, без рушниці. Але було вже пізно – газети рясніли інформацією про скандал, і осад залишився.

Потім Енні ще і в автокатастрофу потрапила і пошкодила ногу. Але до останнього продовжувала брати участь у змаганнях, ставити нові рекорди та навчати жінок стріляти.

Енні Оуклі з рушницею

Померла Енні Оуклі у віці 66 років. Після неї залишилося 15 тисяч вдячних учениць! Оце я розумію, боротьба за жіночі права.

Тому що боротьба за права і рушниця – це краще, ніж просто боротьба за права.

Енні Оуклі з рушницею

© Діана Удовіченко. Зображення

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *